Туристичні об'єкти

Канівський природний заповідник — створений 1923 року природний заповідник, площею 2027 гектарів, розташований неподалік Канева, на правому березі та заплавних островах річки Дніпра. Межує безпосередньо з Чернечою горою - місцем поховання Т. Г. Шевченка. Створений на базі Канівською навчально-дослідного лісового господарства. Канівський природний заповідник є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

  Для мільйонів людей усього світу місто Канів назавжди поєдналося з ім’ям великого сина українського народу Тараса Шевченка, місцем його вічного спочинку – Тарасовою горою. Ще 22 травня 1861 року про це промовив священик Успенського собору  Гнат Мацкевич: «Благоговій же до граду нашого, Україно: в нас покоїться прах Тараса Шевченка...»  Саме тоді було виконано заповітну волю Тараса Шевченка поховати його «на Вкраїні милій». З того часу Чернеча гора, перейменована на Тарасову, стала Святинею для всіх поколінь українців, одним із національних центрів єднання навколо ідеї створення Української Соборної Держави. В цих місцях, коло Канева, Тарас Шевченко бував 1859 року, тут мріяв побудувати оселю, до цієї «благодаті над Дніпром» пристрасно прагнув наприкінці свого життя.

            У 1947 роцi в Каневi у центральному парку мiста перепоховано росiйського письменника А.П.Гайдара. Його творча спадщина вiдома кiльком поколiнням дiтей, а життєвий шлях тiсно пов`язаний з Україною, зокрема з нашим мiстом. Тут, ще зовсiм пiдлiтком, воював вiн пiд час громадянської вiйни, в 14 рокiв командував ротою, у 17 - полком.

            Про організацію в Каневі історичного музею мова йшла задовго до 1991 року. 11 жовтня 1963 року виконком Канівської міської Ради депутатів трудящих вирішив організувати в Каневі на базі Успенського собору, пам’ятки архітектури ХІІ ст., історико-краєзнавчий музей. Про те, що музей все-таки було створено свідчить  один документ. У розпорядженні виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1963 року зазначається: “З метою збереження бувшого Успенського собору в м. Каневі, в якому організований історико-краєзнавчий музей, передати його з балансу обласного відділу комунального господарства на баланс обласного управління культури після капремонту”. Поки ремонтувався Успенський собор, проводилась кропітка робота щодо формування музейних фондів.

            Біля підніжжя Тарасової гори у Каневі туристів зустрічають 19 скульптур Шевченкових персонажів. Понад місяць над їхнім створенням чаклували скульптори з різних куточків держави. Спершу монументи планували вишикувати від Успенського собору до Чернечої гори – за маршрутом останнього шляху Кобзаря. Проте скульптори наполягли, щоб їхні роботи стояли разом. Тож під Тарасовою горою вони утворять своєрідний парк скульптур.

            Канівська ГЕС — 2-й ступінь каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Гребля ГЕС утворює Канівське водосховище. Канівська ГЕС експлуатується з 1972 року, коли був введений в дію 1-ий агрегат гідроелектростанції. Останній, 24-й, агрегат Канівської ГЕС розпочав роботу в травні 1975 р. До складу споруд Канівського гідровузла належать: будівля ГЕС (з 24-ма водозливами), земляні греблі лівого і правого узбережжя, судноплавний шлюз. Загальна довжина напірного фронту споруд Канівського гідровузла — 16,7 км, пропускна здатність — 19300 м3/сек. при напорі 7,2 м.